Шизоафективний розлад
Люди з шизоафективним розладом страждають як від психозів, так і від періодів сильних коливань настрою. Це може викликати розпач та відчуватись драматично, а також становити великий ризик, якщо не отримати допомогу.
Що таке шизоафективний розлад?
Шизоафективний розлад можна розглядати як проміжну форму між шизофренією та біполярним розладом. У вас можуть бути періоди депресії з відчуттям сильного пригнічення та значним зниженням активності та періоди манії з відчуттям сильного піднесення та підвищеною активністю.
Між нападами хвороби бувають періоди нормального настрою, коли ви не відчуваєте таких сильних емоцій. Однак, на відміну від біполярного розладу, іноді можуть з’являтись симптоми, схожі на шизофренію, такі як нав’язливі думки і галюцинації, навіть під час періодів нормального настрою.
Як це впливає на життя?
У періоди хвороби можуть виникати психози, які часто вимагають лікування та госпіталізація, принаймні на короткий час. Періоди хвороби можуть бути затяжними і тривати місяцями, але ліки зазвичай допомагають. Профілактичне медикаментозне лікування також може знизити ризик нових епізодів захворювання, дозволяючи вам жити нормальним життям.
Чи можна покращити самопочуття?
Перебіг хвороби може обмежувати ваші можливості та залишити глибокий слід у вашому житті. Але ви не самотні і можете отримати ефективну допомогу. Чим більше ви знаєте про свою хворобу, тим краще зможете справлятись з нею.
Якщо ви підозрюєте, що у вас є симптоми психозу і різкі зміни настрою, вам слід звернутися за допомогою. Зверніться до медичного центру або відділення підліткової чи дорослої психіатрії. Спроби впоратися самостійно можуть становити ризик як для вас, так і для вашого оточення, тому важливо отримати правильну допомогу.
Діагностика та лікування
Встановлення діагнозу може зайняти багато часу, тому що шизоафективний розлад складно відрізнити від шизофренії та біполярного розладу. Однак важливо правильно поставити діагноз, адже різні стани потребують різного лікування.
Після встановлення діагнозу вам можуть призначити лікування у вигляді антипсихотичних препаратів та стабілізаторів настрою, наприклад літія. Зазвичай це добре допомагає і знижує ризик рецидиву. Оскільки хвороба часто має хронічний перебіг, лікування є довготривалим. Консультації та психотерапія також можуть допомогти вам зрозуміти вашу хворобу і краще з нею справлятись.
Перевірка фактів: Мікаель Ланден, професор психіатрії та головний лікар Університетської лікарні.
Останнє оновлення: 17.01.2024