Тривога — це природна реакція на загрозу (реальну чи уявну) і спосіб підготовки організму до втечі або захисту. По суті, тривога необхідна для виживання. Проблема в тому, що мозок не може відрізнити реальні загрози від уявних. Це змушує організм реагувати навіть у ситуаціях, коли виживанню нічого не загрожує, подібно до помилкового спрацювання сигналізації.
Хоча відчуття тривоги може бути дуже неприємним і тяжким, воно не становить небезпеки і завжди проходить.
У різних людей тривога може відчуватись по-різному та з різною інтенсивністю. Легка тривога може відчуватися як занепокоєння, неможливість всидіти на місці або відчуття нереальності, наче ви перебуваєте в мильній бульбашці. Сильна тривога може давати більш виражені фізичні симптоми — утруднене дихання, стиснення в грудях або прискорене серцебиття. Якщо тривога виникає раптово, коли ви до неї не готові, і є дуже інтенсивною, це називається панічною атакою.
Тривога може супроводжуватись думками на кшталт «це ніколи не пройде» або «я втрачаю глузд». Коли виникають такі думки, корисно пам’ятати, що тривога не становить небезпеки і завжди минає через деякий час, хоча й може повернутися знову.
Кожна людина відчуває тривогу в певний момент життя, але у когось вона виникає частіше і легше, ніж у інших. Хоча тривожність є дуже поширеною, мало хто говорить про неї відкрито, тому у багатьох людей тривога може викликати почуття сорому і провини. Оскільки тривога часто не помітна зовні, багато людей вважають, що вони самотні у своєму відчутті. Тому про тривогу важче говорити, ніж це насправді має бути.
Тривогу можуть викликати найрізноманітніші ситуації, навіть ті, які насправді є безпечними та нешкідливими. Ситуації або місця, які нагадують неприємний досвід з минулого, також можуть викликати відчуття тривоги.
Також це можуть робити думки або почуття, які вас лякають, або ситуації, які змушують вас відчувати загрозу, безсилля, невдачу або нікчемність. Іноді тривога може бути пов’язана з високими очікуваннями, почуттям сорому або провини. Зрада або болісне розставання та ризик втратити щось важливе, наприклад безпеку, статус або кохання, також можуть призводити до тривоги.
Незалежно від причини тривоги, вона може змусити людину відчувати себе дивною, ніби вона нікуди не вписується та з нею щось не так. Таке відчуття є розповсюдженим. У такому випадку добре нагадати собі, що тривога — це цілком природна реакція, яку переживає кожен у певний момент свого життя. Якщо тривога впливає на ваші можливості функціонувати у повсякденному житті, можливо, варто звернутися за допомогою. Якщо жити з тривогою протягом тривалого часу, це може призвести до низки інших проблем, таких як труднощі зі сном, пригніченість та ізоляція, а також вплинути на ваші стосунки з іншими людьми і завадити вам жити так, як хотілося б.
При виникненні відчуття тривоги відбувається автоматична активація центральної нервової системи — тіло готується втікати або битись. Така реакція — це своєрідна сигналізація, яка спрацьовує, коли мозок і нервова система реагують на реальну або уявну загрозу чи небезпеку. Чутливість цієї «сигналізації» у всіх різна і може змінюватися протягом життя. Тривожність є поширеним явищем у підлітковому віці та серед молоді і зустрічається частіше серед жінок, ніж серед чоловіків. Переживання важких подій може підвищити чутливість до тривожності.
Існують різні методи терапії тривожних розладів, але спільним для них є те, що ви дізнаєтеся про різні інструменти та стратегії управління тривогою. Тривога, що викликає серйозні проблеми протягом тривалого часу, може потребувати медикаментозного лікування. Порадьтеся з лікарем, якщо у вас є запитання про використання лікарських засобів від тривоги.
Ми, люди, влаштовані так, що намагаємося уникати неприємних і складних речей. Тому і тривоги часто намагаються уникати, а також подавляти її або приховувати. Ця стратегія іноді спрацьовує в короткостроковій перспективі, але з часом тривога все сильніше впливає на життя. Чим більше часу та енергії ви витрачаєте на те, щоб уникнути тривоги, тим важче вам буде з нею впоратися.
Існують різні способи впоратися з занепокоєнням та тривогою. У КПТ поширеним інструментом є експозиція, тобто спроба поступово взаємодіяти з ситуаціями, які викликають тривогу. Інша стратегія полягає в тому, щоб практикувати прийняття: дозволяти почуттям і думкам просто бути і при цьому продовжувати робити те, що є важливим у житті.
Якщо поговорити з кимось про свій стан, може стати легше. Розмова з людиною, якій ви довіряєте, часто є першим кроком до покращення самопочуття. Також можна отримати більше інформації, почитавши про тривожність і способи її лікування. Пам’ятайте, що є можливість отримати допомогу.
Тривога часто пов’язана зі стресом. Спробуйте правильно харчуватися, займатися спортом, добре спати і робити те, що вам подобається, — це підвищить вашу стійкість до стресу і тривоги. Також важливо навчитися казати «ні» і встановлювати межі того, з чим ви можете впоратися.
Якщо тривога впливає на ваше життя щодня, у вас може бути тривожний розлад, і ви можете отримати лікування. Прикладами тривожних розладів є панічний розлад, генералізований тривожний розлад (ГТР), соціальний тривожний розлад і специфічні фобії.
Якщо у вас такий рівень тривожності, що це впливає на ваше життя — зверніться за допомогою. Щоб попросити про допомогу, потрібна сміливість, і чим раніше ви звернетеся за допомогою, тим краще. Якщо вам важко звернутися за допомогою самостійно, попросіть когось, кому ви довіряєте, підтримати вас у цьому. Якщо у вас немає людини, якій ви довіряєте і яка, на вашу думку, може вас підтримати, можна анонімно зателефонувати на лінію підтримки або написати їм в чаті.
Перевірка фактів: Жаклін Леві, ліцензований психолог, Psykologpartners
Останнє оновлення: 15.02.2024