Дисоціація може виникнути, коли ви переповнені враженнями, з якими надто важко впоратися. Причиною зазвичай є травматичний стрес, який може викликати багато різних, іноді драматичних, симптомів. Медичним працівникам може бути складно інтерпретувати симптоми, і постановка діагнозу може займати багато часу, але допомога доступна.
Дисоціація означає «відокремлення» або «роз’єднання» і передбачає, що ваше тіло відокремлює переживання і дії від вашої свідомості. Це впливає на пам’ять, емоції, сприйняття, моторику, поведінку, ідентичність та їх взаємодію. Вам може здаватись, що ви перебуваєте поза своєю свідомістю або своїм тілом. У вас може змінитися сприйняття часу і з’явитися відчуття, що все навколо нереальне і схоже на сон. Може виникнути параліч або втрата пам’яті.
Найпоширенішими причинами дисоціації є травма і травматичний стрес. Тіло таким чином блокує спогади, що лякають або викликають сором, щоб зменшити відчуття дискомфорту і тривоги. Однак повторювані епізоди дисоціації самі по собі може стати джерелом стресу.
Дисоціативні симптоми та розлади часто пов’язані з важким або повторюваним травматичним досвідом: наприклад якщо людина зазнала жорстокого поводження в дитинстві, пережила геноцид, тортури або зґвалтування.
Часто людині одночасно діагностують дисоціацію, ПТСР та емоційно нестабільний розлад особистості. Дисоціація також зустрічається при інших психічних захворюваннях, таких як шизофренія, панічний розлад і розлади харчової поведінки.
Конкретним діагнозом може бути, наприклад, дисоціативний розлад ідентичності, тобто наявність окремих ідентичностей або станів особистості. Коли одна з таких ідентичностей контролює вашу поведінку, ви не можете згадати важливу особисту інформацію.
Іншим дисоціативним розладом є дисоціативна амнезія, тобто втрата пам’яті. Синдром деперсоналізації або дереалізації впливає на те, як ви сприймаєте світ за допомогою органів чуття. Ви можете відчувати відірваність від свого тіла чи свідомості і ніби бачити себе ззовні.
Встановлення правильного діагнозу може становити труднощі і зайняти багато часу. Щоб отримати діагноз і виключити можливість того, що ваші симптоми пов’язані з фізичним захворюванням, необхідно пройти ретельне медичне обстеження. Після цього важливо з’ясувати, як ваші симптоми пов’язані з іншими переживаннями, щоб ви могли отримати допомогу. Зазвичай це робиться разом із терапевтом-психіатром.
Якщо ви вважаєте, що у вас може бути дисоціація, ви можете звернутися до свого медичного центру або до психіатра загального профілю для отримання подальших рекомендацій. Люди, які звертаються за лікуванням дисоціативних розладів, іноді стикаються з нерозумінням або недовірою. Але хоча дисоціативні симптоми можуть бути складними для розуміння, важливо пам’ятати, що допомога доступна. Це може бути психотерапія, спрямована на проживання травми, а також медикаментозне лікування.
Перевірка фактів: Марі Канструп, ліцензований психолог і доктор медичних наук Каролінської університетської лікарні та Уппсальського університету.
Останнє оновлення: 28.02.2024