Емоції викликають інші емоції
Емоційні потрясіння, занепокоєння, гнів і сором — переживання, які саднять, ховаються, збивають з пантелику або вказують шлях. Тяжкі вони чи приємні — без емоцій ми б не впорались.
Емоційні потрясіння, занепокоєння, гнів і сором — переживання, які саднять, ховаються, збивають з пантелику або вказують шлях. Тяжкі вони чи приємні — без емоцій ми б не впорались.
Ми, люди, постійно щось відчуваємо. Емоції — це природна реакція на ситуації та події. Вони можуть відчуватися в тілі, проявлятися в думках, а також виражатися в поведінкових імпульсах, тобто в тому, як ми діємо в даний момент.
Кожна емоція має певну причину и певне призначення: змусити вас звернути увагу на щось і змінити свою поведінку. Наприклад, коли страшно, то хочеться втекти у безпечне місце. Відчуття загрози може викликати злість, що змушує атакувати, щоб подолати небезпеку, а якщо ви втрачаєте когось або щось важливе, то відчуваєте смуток і, можливо, хочете замкнутися в собі, тому що вам потрібно оплакати свою втрату.
Іноді емоції б’ють на сполох тоді, коли в цьому немає потреби. У такому випадку може виникнути реакція, що не несе користі. Емоції не є добрими чи поганими, вони просто є, і ми не можемо впливати на те, які емоції у нас виникають. Проблеми виникають тоді, коли ми діємо під впливом емоцій не на користь собі. У таких випадках може бути корисно дослідити, що відбувається всередині нас, щоб зрозуміти причину виникнення саме цих емоцій.
Емоції — як внутрішні вказівники. Вони несуть у собі певне повідомлення і можуть сигналізувати про ваші потреби. Вони можуть стати потужною рушійною силою і дати вам мотивацію для корисних змін.
Деякі емоції, такі як гнів і сором, історично відігравали важливу роль для виживання. Гнів як реакція на небезпечну ситуацію, що загрожує життю, дозволяв людям захищатись, а адреналін допомагав, наприклад, бігти швидше, коли потрібно тікати. Почуття сорому було важливим у соціальному контексті, оскільки допомагало людині усвідомлювати неналежну поведінку і зберігати своє місце в групі.
На нас можуть впливати пригнічені та приховані емоції, які ми можемо навіть не усвідомлювати.
Іноді такі емоції можуть проявлятися різними тілесними симптомами, такими як напруженість м’язів, біль у шлунку та головний біль. Значення сигналів тіла не є очевидним, як і їх зв’язок з емоціями. Інтерпретація процесів у тілі може бути складною і заплутаною, а розрив між емоціями та їх причинами може викликати занепокоєння.
Деяким людям складніше розпізнати, інтерпретувати та описати собі та іншим, що відбувається у них всередині, наприклад людям з аутизмом або СДУГ. Якщо вам особливо важко розпізнавати і називати словами свої та чужі емоції, можливо, у вас алекситимія.
Також може бути, що ви переживаєте свої емоції набагато сильніше, ніж інші. Вони можуть приголомшувати і викликати відчуття втрати контролю над собою.
Першу емоцію, що виникає у реакцію на події, називають первинною. Іноді вона проходить так швидко, що її важко помітити. У відповідь на цю емоцію може виникнути інша, вторинна. Наприклад, ви можете спочатку злякатися, а потім розсердитися через те, що злякалися, або засмутитись і відчути сором через це. Як первинні, так і вторинні емоції пробуджуються в нас постійно, але вторинні не завжди корисні. Наприклад, якщо вашою частою реакцією на горе є гнів, ви можете не отримати необхідної підтримки.
Деякі емоційні реакції можуть бути завченими або соціально зумовленими. Пережитий досвід створює патерн емоцій та реакцій на різні ситуації. Також відіграють певну роль соціальні очікування та суспільні норми. Якщо в дитинстві вам забороняли сумувати, ви, можливо, навчилися пригнічувати це почуття, і воно стало проявитися у вигляді гніву або сорому.
Якщо оточуючі часто оцінюють або коментують ваші емоційні реакції, заперечують їх або вважають необґрунтованими, ви, швидше за все, почуватиметеся погано та відчуватимете сором.
Ми не можемо контролювати те, з чим зіткнемося в житті або що будемо відчувати з цього приводу. Може здатися безглуздим концентруватись на емоції, на яку неможливо вплинути або яка є нестерпно сильною. Але багато людей відчувають, що коли вони роблять це — зупиняються і намагаються відстежити свої емоції — стає легше побачити, що для них важливо. З’являється можливість стримувати шкідливі імпульси, а сильні емоції стають не такими страшними.
Може бути краще почати з того, що не так сильно хвилює, і з чим ви відчуваєте, що можете впоратись.
Зверніть увагу Якщо можливо, намагайтеся звертати увагу на свої емоції. Просто спробуйте дозволити собі деякий час відчувати те, що відчуваєте, не оцінюючи це.
Ви відчуваєте щось у тілі? Спробуйте виявити, де і як само відчувається емоція. Це може бути відчуття поколювання в ногах, напруги в плечах або скутості в голові. Якщо ви не відчуваєте нічого особливого, просто зверніть увагу на це.
Які думки у вас виникають? Опишіть їх, без суджень та оцінок: «Зараз я думаю про…»
Контроль імпульсів Який ваш перший імпульс? Якщо хтось поводиться з вами неприємно, у вас може виникнути імпульс сказати: «Який ідіот!», навіть якщо ви не вимовите цього вголос.
Проявіть розуміння Що б ви сказали другу в такій самій ситуації?
Чого ви хочете і чого потребуєте? Що важливо в цей момент? Чи можете ви чимось допомогти собі?
Залишайтеся на своєму боці Іноді ситуацію неможливо змінити. Зверніть на це увагу. Спробуйте відпустити, відволіктися або отримати підтримку.
Перевірка фактів: Аксель Нордін, ліцензований психолог.
Останнє оновлення: 10.06.2024