Горе та його проживання

Що таке горе?

Переживати горе — це більше, ніж просто сумувати. Це природна емоційна реакція на велику втрату, таку як смерть близької людини або розлучення. Серйозні зміни в житті, такі як переїзд дітей з дому, втрата роботи або вихід на пенсію, коли людина більше не відчуває себе потрібною, також можуть викликати горе.

Більшість людей переживає горе після великих втрат або змін. Проживання свого досвіду є необхідним, щоб знайти шляхи адаптації до змін. Підлаштування під нову ситуацію може бути важким і болісним, особливо якщо втрачене багато для вас значило.

Для багатьох горе означає сльози, але існують й інші реакції. Симптомами горя можуть також бути сильна втома, перепади настрою, труднощі з концентрацією уваги, неспокій і проблеми зі сном. Крім того, горе може мати фізичні прояви, такі як біль у шлунку, тиск у грудях і втрата апетиту. Для людей похилого віку особливо характерні розпливчасті симптоми та депресія.

Як горе впливає на життя?

Кожне горе унікальне, і не існує «правильного» способу його пережити. Людина, що переживає горе, часто не має сил робити так багато, як зазвичай, тому потрібно на деякий час знизити вимоги до себе.

Часто людина багато думає про те, що сталося. Іноді людині, що перебуває у скорботі, здається, що вона бачить або чує того, хто помер. Це також природна реакція, що не є ознакою психічних захворювань.

Важливо наважитися показати свої емоції. Якщо тримати все в собі, це може призвести до спроб сховатися від горя, наприклад у роботі або подорожах. Це також може призвести до деструктивної поведінки, такої як прийом таблеток, вживання алкоголю або спроби сховатись в іграх. Такі дії можуть відкласти переживання горя і змусити вас почуватися ще гірше.

Існує розповсюджене поняття «рік жалоби», що означає, що для того, щоб пережити велику втрату, потрібен щонайменше рік. Коли хтось із близьких помер, це може особливо сильно відчуватись на святах, які вперше відзначається без цієї людини.

Чи стане краще?

У горі може здаватися, що життя вже ніколи не стане кращим, але це не так. Проте, яким би болючим не було горе, його потрібно пережити.

Перший крок — дозволити собі сумувати. Часто також проявляються інші емоції, такі як гнів, тривога і провина. Це нормально, хоча й може збивати з пантелику.

Якщо висловити свої думки та почуття словами, вони зазвичай стають більш зрозумілими. Поговоріть з кимось, кому ви довіряєте, бажано з кількома різними людьми. Зазвичай потрібно багато розмов протягом тривалого періоду часу. Також може допомогти, якщо записати свої думки. Крім того, можна зателефонувати на телефон довіри.

Коли навколо хаос і ніщо не має сенсу, важливо намагатися дотримуватися щоденного розпорядку. Можливо, вам доведеться зменшити навантаження на роботі та інші стреси, але намагайтеся дотримуватися регулярного режиму харчування та сну. Будьте на самоті, коли хочете і коли вам це потрібно, але не закривайтеся повністю. Підтримка інших часто допомагає рухатися вперед.

Намагайтеся приділяти час значущим заняттям та стосункам. Важливою частиною процесу скорботи є нагадування собі про те, що ви маєте, і що все ще надає життю сенс. Це може бути сім’я, робота, хобі або, можливо, домашній улюбленець, якому ви потрібні. Ви можете спробувати нові значущі заняття, такі як участь у групі підтримки або волонтерство.

Якщо горе у когось з ваших близьких, вам може бути важко впоратися з цією ситуацією і страшно. Однак, якщо ви можете вислухати, допомогти з повсякденними справами або просто бути поруч — це вже велика справа. Найгірше для людині у скорботі — коли її уникають та мовчать. Запитайте, що людині потрібно і як ви можете допомогти.

Де знайти підтримку та допомогу?

У більш важких випадках, таких як смерть молодої людини, для зцілення не завжди достатньо часу. Якщо у вас або вашої близької людини пригніченість зберігається протягом довгого часу, або ви підозрюєте у себе депресію, вам слід звернутися за професійною допомогою. Також це слід зробити, якщо людина застрягла в деструктивній поведінці, такій як азартні ігри та алкогольна залежність, або якщо у неї виникають суїцидальні думки.

У медичному центрі можна отримати консультацію і, за необхідності, направлення на терапевтичну бесіду до куратора чи психолога. Також можна отримати допомогу у разі тривалих проблем зі сном. Крім того, існує багато асоціацій та організацій, які надають підтримку людям, що переживають горе.

Перевірка фактів: Сірі Хелле, психолог, автор, лектор.

Останнє оновлення: 08.05.2024